Чисто не там, де прибирають, а там де не смітять!

 Дивний менталітет у нашого народу. У той час, коли свої домівки та подвір’я прибираються ледь не до блиску, дивним чином узбіччя доріг перетворюються на справжні смітники.  От їдеш собі із Олександрійського(Димитрове)в Олександрію і раптом бац!  - ти, немов, на узбережжі індійської Ганг чи Індонезійської Цитарум -  сміття навколо стільки, що з’являються сумніви – а чи в цивілізованому суспільстві ми взагалі живемо? Чи люди навколо знають про елементарну культуру,чи люди це взагалі? Навряд чи, принаймні, та їх частина, яка і перетворила узбіччя доріг на смітники.

Минулої весни все було прибрано, серце раділо ... І знову весна, і знову гори сміття.
 І чого тільки не побачиш – від папірців, обгорток, пакетів чи пляшок, до підгузків.Викидають сміття вже у мішках чи пакетах.Дрібніше і легше сміття розлітається по лісосмугах, а габаритне накопичується і накопичується, за зиму, місцями, перетворюючись ледь не на курган.

  Люди, скажіть чому ми себе так ведемо, чому таке дозволяємо собі? У мене в голові не вкладається як так можна, взяти вивантажити купу сміття на узбіччі? Совість не мучить? Хоча про яку совість йдеться?Саме це бездумне й безкарне свинство, яке охопило величезні маси людей, і є головною причиною стану наших доріг.Як це подолати?
  На кожному квадратному метрі не можна поставити інспектора, який би слідкував за чистотою і порядком.Як де кому нагадати  про те, що ми люди, цивілізовані створіння?Як достукатися до свідомості нерадивих користувачів доріг? Відповіді на це питання поки що немає.
  Я вважаю,що поки ми самі і наші діти не почнемо дбати про чистоту навколо нас - ніхто нам порядок не зробить. І тут велике значення у вихованні культури поведінки  має особистий наш приклад дітям. Діти спостерігають за дорослими, їхньою поведінкою, взаєминами, манерами. Якщо батьки не дозволяють собі залишати сміття на дорогах, вулицях, дбають про територію навколо своїх будинків, діти копіюють їх поведінку та будуть поводити себе так само.
  Бажання жити в прекрасному місті, серед щасливих людей, пишатись землею, багатою краєвидами та красою - мрія кожної людини.

  Отже, шановні! Живіть у злагоді зі своєю совістю, будьте дбайливими господарями у своєму домі! Пам'ятайте, що наше місто — це наш спільний дім і чистота в ньому залежить в першу чергу від кожного з нас. Любіть і бережіть рідне місто!